Кислотний дощ


Оксиди сірки й азоту, що потрапляють у атмосферу вна­слідок роботи ТЕС і автомобільних двигунів, сполучаючись з атмосферною вологою, утворюють дрібні крапельки сір­чаної та азотної кислот, які переносяться вітрами у вигляді кислотного туману й випадають на землю кислотними дощами.Кислотність чистої води становить 7, тобто її pH =7. Чим менше значення pH, тим вища кислотність води. Дощ вважається кислотним, якщо його pH < 5,6. Дощова вода з pH = 4 уже становить серйозну екологічну проблему. Нині в деяких промислових регіонах світу бувають кислотні дощі з pH<4.

Кислотні дощі мають шкідливу дію на фактори навколишньо­го середовища:

— врожайність багатьох сільськогосподарських культур знижується на 3—8 % внаслідок ушкодження листя кисло­тами; — кислі опади спричинюють вимивання з грунту кальцію,, калію й магнію, що викликає деградацію фауни та флори; — деградують і гинуть ліси (особливо вразливими д.


, вапняком;

— вдихання людьми повітря, забрудненого кислотним ту­маном, спричинює захворювання дихальних шляхів, по­дразнення очей тощо.

Взимку поблизу ТЕС, металургійних заводів тощо інколи випадає також кислотний сніг. Він є ще більш шкідливим, ніж кислотний дощ. Як встановив англійський дослідник Т. Девіс, райони, де випадає такий сніг, одержують одразу чотирьох-п’ятимісячну дозу забруднення, а під час танення навесні відбувається процес концентрації шкідливих речо­вин, тому тала вода інколи містить вдесятеро більше кислот, ніж сніг, який Девіс називає «екологічною бомбою уповіль­неної дії».

Деякі країни вже нині відчувають шкідливу дію кислот­них дощів. Так, за даними екологів, у Швейцарії від кис­лотних дощів засихає третина лісів, 69 % оглянутих буко­вих дерев у лісах Великобританії всихають з верхівок. У Швеції 18 тис. озер отруєно цими дощами, з них у 9 тис. риба вже частково вимерла, а в 4 тис. зникла зовсім . Великою загрозою є «інтернаціональний» характер цього забруднення, бо повітряні течії розносять кислотні тумани на тисячі кілометрів від місць їх виникнення. Ті ж, наприклад, шведські озера пошкодили кислотні дощі, які утворилися через викиди ТЕС і металургійних підприємств Великобританії. Пануючі в цьому районі західні вітри роз­носять отруту далеко від Британських островів — аж до Скандинавії. Кислотні дощі в Канаді принесені з США, в Україні — з Румунії, а в Румунії — з України тощо.


СМОГ

Смог серйозно зашкодив здоров’ю сотень тисяч жителів таких міст, як Лос-Анджелес, Нью-Йорк, Чикаго, Бостон, Детройт, Токіо, Лондон, Мілан, Мехіко. Найближчим ча­сом це явище може виникнути в найбільших наших інду­стріальних містах і містах, перенавантажених автотранс­портом (Київ, Одеса, Харків, Ялта, Сімферополь, Баку, Батумі, Тбілісі, Алма-Ата, Новокузнецьк, Мідногорськ, Єре­ван, Кемерово, Ангарськ, Новотроїцьк та ін.). Сприятли­вими умовами для появи смогу є сонячні літні, безвітряні ДНІ.

У грудні 1952 р. звістка про смог облетіла весь світ, ко­ли в Лондоні від нього загинуло близько 4 тис. чоловік. Це був так званий чорний смог, що виник внаслідок надлишку в повітрі міста комплексу шкідливих газів (в основному N02 — 5—10 мг/м3 і більше, в результаті спалювання ву­гілля, соляру й мазуту на промислових підприємствах і теплоцентралях Лондона.

А ще перед другою світовою війною білий фотохімічний смог почав з’являтися над Лос-Анджелесом в результаті ве­ликої загазованості міста, спричиненої автотранспортом.


йбільшої шкоди він став завдавати в 70-80-х роках. Останнім часом завдяки системі чіткого автоматизованого регулювання рухом автотранспорту, переходу на нові ти­пи двигунів і нові види пального, застосування в машинах спеціальних газофільтрів смог у Лос-Анджелесі став з’явля­тися значно рідше. У разі перевищення уповітрі встанов­леної норми забруднювачів автоматично включаються спе­ціальні сирени, зупиняється рух автотранспорту, виклю­чаються двигуни. Завдяки заходам по охороні повітря в США, Японії, Франції, Великобританії, Канаді рівень за­газованості міст щорічно знижується приблизно на 5 %.

А на території колишнього СРСР У 1989—1991 рр. у містах Ангарську, Оренбурзі, Нижньому Тагилі реєстру­валися випадки масових отруєнь брудним повітрям.

Дослідження американських, англійських і японських вчених свідчать, що смог виникає в результаті складних фотохімічних реакцій у повітрі, забрудненому вуглеводня­ми, пилом, сажею і оксидами азоту під впливом сонячного світла, підвищеної температури нижніх шарів повітря й ве­ликої кількості озону (озон виділяється і в результаті роз­паду двоокису азоту під дією олефінів). У сухому (воло­гість 70 %) загазованому й теплому повітрі внаслідок впли­ву сонячного проміння виникає синювато-прозорий туман, який складається з озону (понад 3 мг/м3) й інших речовин, що значно токсичніші за первинні забруднювачі повітря. Туман неприємно пахне, подразнює очі, горло, спричинює задуху, бронхіальну астму, порушення вітамінного обміну, сну в дітей, емфізему легенів. Листя починає в’янути, стає плямистим, набуває сріблястого або бронзового кольору. Набагато прискорюється корозія металу, руйнування мар­муру, вапняку, фарби, гуми, синтетичних виробів, швидко псується одяг, взуття, порушується рух транспорту.


Источник: studopedia.ru

отруйні дощі

Кислотними дощами називають всі види метеорологічних опадів, під час яких спостерігається сильнокислотную реакція, викликана зниженням кислотності через забруднення повітря хлористим воднем оксидами сірки, азоту та іншими кислотообразующими сполуками. За словами вчених, які вивчають кислотні дощі, цей вислів не повністю відображає явище, так як в даному випадку більше підходить термін «кислотні опади», оскільки токсичні речовини випадають як у вигляді дощу, так і граду, снігу, туману і навіть пилу і газу в посушливу пору року.

Варто відмітити, що рН, який є показником кислотності водних розчинів, може коливатися від 0 до 14. Тоді як рівень кислотності нейтральних рідин дорівнює семи, кисле середовище характеризується показниками нижче за це значення, лужна — вище. Що стосується дощів, то для нормальних видів опадів характерний рН 5,6 або трохи вище, в залежності від регіону, де випадають дощі.


Невеликий рівень кислотності міститься в будь-який дощовій воді, що пояснюється наявністю в повітрі вуглекислого газу, який після взаємодії з дощовими краплями утворює слабку вугільну кислоту. Коли рН зменшується на одиницю, це означає десятикратне збільшення концентрації кислоти, тому дощі, значення яких нижче 5,3 вважаються кислотними (на території Європи максимально зареєстрована кислотність опадів становила рН 2,3, в Китаї 2,25, в Підмосков`ї 2,15) .
Кислотні дощі
Що стосується рівня кислотності звичайного дощу, то він становить 5,6 або трохи вище. Кислотність ця невисока, а тому не приносить рослинним і тваринним організмам ніякої шкоди. Можна не сумніватися, що кислотні опади стали випадати на земну поверхню в результаті активної людської діяльності.

Випадіння опадів

Говорячи про джерела і причини утворення кислотних дощів, фахівці перш за все згадують про діяльність промислових підприємств, які у величезній кількості викидають в атмосферу оксиди сірки і азоту (особливо шкідливо металургійне виробництво). Також свій вплив надають вихлопні гази численних авто, теплові електростанції.

На жаль, в даний час очисні технології не дозволяють відфільтрувати шкідливі кислотні сполуки, які утворюються під час згорання газу, торфу, вугілля, нафти та інших видів відповідної сировини. Тому механізм виникнення кислотного дощу виглядає наступним чином: хлористий водень, оксиди сірки і азоту, опинившись в повітрі, починають взаємодіяти з краплями і сонячним випромінюванням, формуючи різні кислотні сполуки (азотна, сірчиста, сірчана і азотистая кислоти).

Після цього шкідливі сполуки нікуди не пропадають і повертаються на землю у вигляді опадів. Якщо вони виявилися в місцевості, де атмосфера насичена вологою, вони з`єднуються з краплями води в хмарах, після чого розчинена кислота випадає у вигляді дощу, граду, снігу, туману, завдаючи неабиякої шкоди не тільки рослинності, а й фауні: з грунту витягуються як живильні речовини, так і такі токсичні метали, як алюміній, свинець і т.п.


Якщо кислотні дощі потрапляють в джерела прісної води або водоймища, в воді різко зростає розчинність алюмінію, що призводить до хвороб і загибелі риби, більш повільного розвитку водоростей і фітопланктону, а вода стає зовсім непридатною для вживання.

Якщо повітря абсолютно сухий, кислотні сполуки можуть випадати на земну поверхню у вигляді пилу або смогу. Опинившись на земній поверхні, вони якийсь час лежать в очікуванні і, дочекавшись злив, зі стоком води йдуть в грунт.

Загибель живого світу

Після випадання кислотних дощів склад грунту значно змінюється, що викликає загибель дерев, рослинності і врожаїв, знижує родючість грунту. Опинившись в грунті, токсична вода проникає в водойми, в результаті чого забруднюється і окислюється вода, що викликає загибель практично всіх живих істот (земноводні, риби і бактерії гинуть при рН 4,5, а багато представників тваринного і рослинного світу зникають і при меншій кислотності ).

Проблема сильно загострюється ранньою весною в період танення снігів: В цей час все забруднювачі, накопичені за зиму, звільняються і проникають в грунт і водойми, а мальки риби і личинки комах найбільш уразливі.

Варто зауважити, що перш, ніж опинитися в землі, кислотні дощі знижують чистоту повітря, негативно впливають на різні споруди, пам`ятники, руйнують будівельні та оздоблювальні (вапняк, мармур) матеріали, трубопроводи, розчиняють фарби, псують автомобілі, викликаючи корозію металевих поверхонь.

Вплив кислотних дощів вкрай негативно позначаються як на живий, так і неживої природи, людей і створених ними предметах. При цьому токсичні опади здатні викликати такі серйозні екологічні проблеми, як:

  • Загибель тваринного і рослинного світу водойм в результаті зміни екосистеми. Для людини водойми як джерела води також стають повністю непридатними через підвищений кількості солей важких металів і різних токсичних сполук, які в звичайній ситуації поглинає мікрофлора водойми.

  • Загибель дерев (особливо хвойних) через пошкодження листи, коріння, через що вони стають беззахисним перед морозами і різними захворюваннями.
  • В результаті різних хімічних реакцій грунт частково втрачає мікроелементи і стає менш поживним, через що сповільнюється зростання і розвиток рослинності (при цьому в дерево через коріння надходить чимало токсичних речовин).
  • Люди, які проживають в районах, де часто спостерігаються кислотні дощі, нерідко мають серйозні проблеми з верхніми дихальними шляхами.
  • Кислотні дощі, розмиваючи цемент і негативно впливаючи на облицювальні і будівельні матеріали, серйозно шкодять архітектурним пам`яткам, будинкам та іншим спорудам, роблячи їх менш міцними.

Як попередити шкідливі опади?

В даний час регіонами, де найбільше зафіксовано випадання кислотних опадів, є Азія (перш за все — Китай, на промислових підприємствах якого спалюють вугілля) і Сполучені Штати Америки. З огляду на, що дощові опади мають тенденцію випадати на деякій відстані від місця виникнення хмар, в зоні ризику знаходяться також Канада і Японія.


Мало того, з активним ростом промисловості проблема кислотних дощів все більше посилюється, а тому в недалекому майбутньому катастрофічні наслідки подібних опадів однозначно дадуть про себе знати, якщо вчені до цього не розроблять схему попередження випадання токсичних опадів.

Говорячи про боротьбу з кислотними дощами, потрібно враховувати, що боротися перш за все необхідно з джерелами, що викликали утворення кислотних дощів, оскільки з самими опадами боротися неможливо. Щоб попередити негативні впливи токсичних опадів, екологи і вчені вивчають кислотні дощі причини і наслідки, працюють над розробкою технологій виробництва та очищення атмосферних викидів, створенням екологічно чистих джерел видобутку енергії, екологічно безпечного автотранспорту і т. П.

Поки уряди різних країн, об`єднавшись, що не займуться вирішенням цього завдання і не стануть шукати шляхи виходу з наближається екологічної катастрофи, проблема вирішена не буде. З огляду на, що кислотні дощі, як і інші види опадів, здатні охопити величезну за масштабами площа, в недалекому майбутньому кислотні дощі цілком можуть стати звичайним явищем по всій планеті. При цьому кислотні сполуки, вступивши в додаткові хімічні реакції, не перестануть змінюватися, в результаті чого на голови безтурботних перехожих незабаром може почати литися сірчана кислота.


Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Источник: proukrtravel.ru

Кислотными дождями принято называть любые атмосферные осадки (дождь, снег, град), содержащие какое-либо количество кислот. Наличие кислот приводит к снижению уровня рН. Водородный показатель

Кислотний дощ

Кислотными дождями принято называть любые атмосферные осадки (дождь, снег, град), содержащие какое-либо количество кислот. Наличие кислот приводит к снижению уровня рН. Водородный показатель (рН) – величина, отображающая концентрацию ионов водорода в растворах. Чем ниже уровень рН, тем больше ионов водорода в  растворе, тем более кислой является среда.

Для дождевой воды среднее значение рН равно 5,6. В случае, когда рН осадков меньше 5,6 –  говорят о кислотных дождях. Соединениями, приводящими к снижению уровня рН осадков, являются оксиды серы, азота, хлористый водород и летучие органические соединения (ЛОС). 

Причины кислотных дождей

Кислотные дожди по природе своего происхождения бывают двух типов: естественные (возникают в результате деятельности самой природы) и антропогенные (вызываются деятельностью человека). 

Естественные кислотные дожди

Причин возникновения кислотных дождей естественным путем немного:

деятельность микроорганизмов. Ряд микроорганизмов в процессе своей жизнедеятельности вызывает разрушение органических веществ, что приводит к образованию газообразных соединений серы, которые, естественно, попадают в атмосферу. Количество образуемых таким путем оксидов серы исчисляется порядком 30-40 млн. тонн в год, что составляет примерно 1/3 от общего количества;

вулканическая деятельность поставляет в атмосферу еще 2 млн. тонн соединений серы. Вместе с вулканическими газами в тропосферу попадают диоксид серы, сернистый водород, различные сульфаты и элементарная сера;

распад азотсодержащих природных соединений. Поскольку в основе всех белковых соединений есть азот, то немало процессов приводит к образованию оксидов азота. Например, распад мочи. Звучит не очень приятно, но это жизнь;

грозовые разряды дают порядка 8 млн. тонн соединений азота в год;

горение древесины и другой биомассы. 

Антропогенные кислотные дожди

Раз речь пошла об антропогенном воздействии, то не надо обладать большим умом, чтобы догадаться, что речь пойдет о губительном влиянии человечества на состояние планеты. Человек привык жить в комфорте, обеспечивать себя всем необходимым, только вот «убирать» за собой не привык. То ли из ползунков еще не вырос, то ли умом не дорос. 

Основной причиной кислотных дождей является загрязнение атмосферы. Если лет тридцать назад в качестве глобальных причин, вызывающих появление в атмосфере соединений, «окисляющих» дождь, назывались промышленные предприятия и тепловые электростанции, то сегодня этот список дополнился автомобильным транспортом. 

Теплоэлектростанции и металлургические предприятия «дарят» природе около 255 млн. тонн оксидов серы и азота.

Твердотопливные ракеты также внесли и вносят немалый вклад: запуск одного комплекса «Шаттл» приводит к выбросу в атмосферу более 200 тонн хлористого водорода, около 90 тонн оксидов азота.

Антропогенными источниками оксидов серы являются предприятия, производящие серную кислоту и перерабатывающие нефть.

Выхлопные газы автомобильного транспорта – 40% оксидов азота, попадающего в атмосферу.

Основным источником ЛОС в атмосфере, конечно, являются химические производства, нефтехранилища, бензозаправки и бензоколонки, а также различные растворители, применяемые как в промышленности, так и в быту.

Итоговый результат следующий: человеческая деятельность поставляет в атмосферу более 60% соединений серы, около 40-50% соединений азота и 100% летучих органических соединений. 

С точки зрения химии в том, что образуются кислотные дожди, ничего сложного и непонятного нет. Оксиды, попадая в атмосферу, реагируют с молекулами воды, образуя кислоты. Оксиды серы, попадая в воздух, образуют серную кислоту, оксиды азота – азотную. Следует учитывать и такой факт, что в атмосфере над крупными городами всегда содержатся частицы железа и марганца, выступающие катализаторами реакций. Поскольку в природе существует круговорот воды, то вода в виде осадков рано или поздно попадает на землю. Вместе с водой попадает и кислота. 

Последствия кислотных дождей

Термин «кислый дождь» впервые появился во второй половине XIX века и был введен в употребление британским химиков, занимавшимся вопросами загрязнения Манчестера. Им было замечено, что существенные изменения в составе дождевой воды вызываются парами и дымом, попадающими в атмосферу в результате деятельности предприятий. В результате проведенных исследований было обнаружено, что кислотные дожди вызывают обесцвечивание тканей, коррозию металла, разрушение стройматериалов и приводят к гибели растительности. 

Прошло около ста лет, прежде чем ученые всего мира забили тревогу, говоря о вредном воздействии кислотных дождей. Данная проблема впервые была поднята в 1972 году на конференции ООН, посвященной окружающей среде. 

Окисление водных ресурсов. Наиболее чувствительными оказываются реки и озера. Происходит гибель рыб. Несмотря на то, что некоторые виды рыб могут выдерживать незначительное подкисление воды, они тоже погибают из-за утраты кормовых ресурсов. В тех озерах, где уровень рН менее 5,1, не было поймано ни одной рыбы. Объясняется это не только тем, что погибают взрослые экземпляры рыб – при рН равном 5,0, большинство не может вывести мальков из икринок, в результате происходит сокращение числового и видового состава популяций рыб.

Вредное воздействие на растительность. Кислотные дожди действуют на растительный покров прямо и косвенно. Прямое воздействие происходит в высокогорных районах, где кроны деревьев оказываются в прямом смысле погруженными в кислотные облака. Излишне кислая вода разрушает листья и ослабляет растения. Косвенное воздействие происходит за счет снижения уровня питательных веществ в почве и, как следствие, увеличение доли токсичных веществ.

Разрушение творений рук человека. Фасады зданий, памятники культуры и архитектуры, трубопроводы, машины – все подвергается воздействию кислотных дождей. Было проведено много исследований, и все они говорят об одном: за последние три десятилетия процесс воздействия кислотных дождей значительно вырос. В результате под угрозой оказываются не только мраморные скульптуры, витражные стекла старинных зданий, но и изделия из кожи и бумаги, имеющие историческую ценность.

Здоровье человека. Сами по себе кислотные дожди не оказывают непосредственного воздействия на здоровье человека – попав под такой дождь или поплавав в водоеме с подкисленной водой, человек ничем не рискует. Угрозу для здоровья представляют соединения, которые образуются в атмосфере из-за попадания в нее оксидов серы и азота. Образующиеся сульфаты переносятся воздушными потоками на значительные расстояния, вдыхаются многими людьми, и, как показывают исследования, провоцируют развитие бронхитов и астмы. Другим моментом является то, что человек питается дарами природы, гарантировать нормальный состав продуктов питания могут не все поставщики. 

Решение проблемы

Поскольку данная проблема носит глобальный характер, то и решить ее можно только сообща. Реальным выходом будет сокращение выбросов деятельности предприятий, как в атмосферу, так и в воду. Вариантов решения всего два: прекращение деятельности предприятий либо установка дорогостоящих фильтров. Есть и третье решение, но оно только в перспективе – создание экологически безопасных производств. 

Слова о том, что каждый человек должен осознавать последствия своих поступков, давно набили оскомину. Но и с тем, что поведение общества складывается из поведения отдельных индивидуумов, не поспоришь. Сложность состоит в том, что человек в вопросах экологии привык отделять себя от человечества: воздух загрязняют предприятия, токсичные отходы попадают в воду из-за недобросовестных фирм и компаний. Они – это они, а я – это я. 

Бытовые аспекты и индивидуальные пути решения проблемы

Строго соблюдать правила утилизации растворителей и других веществ, содержащих токсичные и вредные химические соединения.

Отказаться от автомобилей. Возможно? – вряд ли. 

Повлиять на установку фильтров, внедрение альтернативных способов производства может далеко не каждый, но вот соблюдение экологической культуры и воспитание подрастающего поколения экологически грамотным и культурным – не только возможно, это должно стать нормой поведения каждого человека.  

Никого не удивляет множество книг и фильмов, посвященных результатам техногенного воздействия человека на природу. В фильмах красочно и с пугающей реалистичностью предстают мертвая поверхность планеты, борьба за выживание и различные мутантные формы жизни. Сказка, выдумка? – вполне реальная перспектива. Вдумайтесь, еще не так давно полеты в космос казались выдумкой, гиперболоид инженера Гарина (современные лазерные установки) – фантастикой.

Думая о будущем планеты Земля, стоит думать не о том, что ждет человечество, а о том, в каком мире будут жить дети, внуки и правнуки. Только личная заинтересованность может подвигнуть человека на реальные шаги.

Источник: world-eco.org

Источник: econet.ru

Причини утворення кислотних дощів

У складі нормальних опадів, крім води, є вугільна кислота. Вона є результатом взаємодії Н2О з вуглекислим газом. Поширені компоненти кислотних опадів – слабкі розчини азотної та сірчаної кислоти. Зміна складу в бік зниження рН відбувається внаслідок взаємодії атмосферної вологи з оксидами азоту і сірки. Рідше окислення опадів відбувається під впливом фторводорода або хлору. У першому випадку в складі дощової води присутня плавикова кислота, у другому – соляна.

  • Природним джерелом забруднення атмосфери сполуками сірки є вулкани в період активності. Під час виверження виділяється в основному оксид сірки, в менших кількостях сірководень, сульфати.
  • Сіро — і азотовмісні речовини потрапляють в атмосферу при гнитті рослинних залишків та трупів тварин.
  • Факторами природного забруднення повітря азотними сполуками є блискавки грозові розряди. На них припадає 8 млн тонн кислотоутворюючих викидів на рік.

Кислотні дощі природного походження – постійне явище на Венері, так як планета оповита хмарами з сірчаної кислоти. Сліди отруйного туману, що роз’їдає скелі біля кратера Гусєва, виявлені на Марсі. Природні кислотні дощі кардинально змінювали зовнішній вигляд і доісторичної Землі. Так, 252 млн років тому вони стали причиною вимирання 95% біологічних видів планети. У сучасному ж світі головний винуватець екологічних катастроф – людина, а не природа.

Кислотний дощ

Основні антропогенні фактори, які спричиняють утворення кислотних дощів:

  • викиди підприємств металургії, машинобудування та енергетики;
  • виділення метану при вирощуванні рису;
  • вихлопи автотранспорту;
  • використання спреїв, що містять хлороводород;
  • спалювання органічного палива (мазуту, вугілля, газу, дров);
  • вугільна, газова і нафтова видобуток;
  • добриво ґрунтів азотовмісними препаратами;
  • витік фреону з кондиціонерів і холодильників.

Як утворюються кислотні опади?

В 65 випадках з 100 у складі кислотних дощів присутні аерозолі сірчаної і сірчистої кислот. Який механізм формування таких опадів? Разом з промисловими викидами в повітря потрапляє діоксид сірки. Там в ході фотохімічного окислення він частково трансформується в сірчаний ангідрид, який, у свою чергу, вступивши в реакцію з парами води, перетворюється у дрібні частинки сірчаної кислоти. З решти (більшої) частини діоксиду сірки утворюється сірчиста кислота. Поступово окислюючись від вологи, вона стає сірчаної.

У 30% випадків кислотні дощі є азотними. Опади, у складі яких переважають аерозолі азотистої і азотної кислоти, утворюються за таким же принципом, що і сірчані. Потрапили в атмосферу оксиди азоту реагують із дощовою водою. Утворилися в результаті кислоти зрошують грунт, де розпадаються на нітрати і нітрити.

Соляні кислотні дощі – рідкість. Наприклад, в США їх частка від загального числа аномальних опадів становить 5%. Джерело для формування таких дощів – хлор. Він потрапляє в повітря при спалюванні відходів чи з викидами хімічних підприємств. В атмосфері він взаємодіє з метаном. Одержаний в результаті хлорводород, реагуючи з водою, перетворюється в соляну кислоту. Кислотний дощ з плавиковою кислотою у складі утворюється при розчиненні у воді фторводорода – речовини, що виділяється підприємствами скляної і алюмінієвої промисловості.

Вплив на людей та екосистеми

Кислотні дощі вперше були зафіксовані вченими в середині минулого століття в Північній Америці і Скандинавії. В кінці 70-х років в містечку Уилинг (США) протягом трьох днів було мрячило вологою, що була на смак, як сік лимона. Вимірювання рН показали: кислотність місцевих опадів перевищує норму в 5 тисяч разів.

Кислотний дощ

За версією Книги рекордів Гіннеса, самий кислий дощів випало в 1982 році на американо-канадській межі – в районі Великих озер. Показник рН опадів становив 2,83. Кислотні дощі стали справжнім лихом для Китаю. 80% рідких опадів, що випадають в Піднебесній, мають знижений рівень рН. У 2006 році в країні було зафіксовано рекордно кислі дощі.

Чим небезпечне таке явище для екосистем? Кислотний дощ негативно впливає, насамперед, на озера і річки. Для флори і фауни водойм є ідеальної нейтральне середовище. Ні лужна, ні кисла вода не сприяють біорізноманіття. Про те, наскільки небезпечні кислотні опади для життя у водоймах, добре відоме жителям озерних країв Шотландії, Канади, США, Скандинавії. Наслідками дощів там стали:

  • втрата рибних ресурсів;
  • скорочення популяції птахів і тварин, що мешкають поблизу;
  • інтоксикація води;
  • вилуговування важких металів.

Закислення ґрунтів опадами призводить до вимивання поживних речовин і вивільнення іонів токсичних металів. Як результат, руйнується коренева система рослин, а в камбии накопичуються отрути. Кислотний дощ, пошкоджуючи хвойні голки і листову поверхню, порушує процес фотосинтезу. Він сприяє ослабленню і сповільнення росту рослин, викликає їх всихання і загибель, провокує хвороби у тварин. Вологе повітря з частинками сірки і сульфатів небезпечний для людей, які страждають дихальними і серцево-судинними захворюваннями. Він може викликати загострення астми, набряк легень, підвищує смертність від бронхітів.

Кисла дощова вода руйнує туф, мармур, крейда і вапняк. З скла і мінеральних будматеріалів вона вилуговує як карбонати, так і силікати. Ще швидше опади знищують метал: залізо покривається іржею, на поверхні бронзи утворюється патина. Проект по захисту старовинних будівель і скульптур від кислотних дощів діє в Афінах, Венеції, Римі. На межі зникнення опинився «Великий Будда» в китайському Лэшане.

Вперше кислотні дощі, як негативний екологічний фактор, стали предметом обговорення світового співтовариства в 1972 році. Стокгольмська конференція, учасниками якої були представники 20 держав, запустила процес розробки глобального природоохоронного проекту. Наступним важливим кроком у боротьбі з кислотними опадами стало підписання Кіотського протоколу (1997), що рекомендує обмежити викиди в атмосферу.

Зараз у більшості країн світу діють національні екологічні проекти, що передбачають розробку правової бази для захисту навколишнього середовища, впровадження очисних споруд на підприємствах (установка повітряних, електронних, електричних фільтрів). Для нормалізації кислотності водойм застосовують метод вапнування.

Источник: jwoman.in.ua


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.